Я люблю свій майбутній день
У вінку із надій і мрій.
Я люблю голоси пісень,
Що співають землі моїй...
Понад тисячу довгих літ,
Крізь руїни і забуття,
Ти чекала на сівй політ...
О, Полтаво – моє життя!
Два горді крила
Розгорни, наче птах...
Два горді крила –
Моя віра й любов!
Де б я не блукала
По різних світах,
Полтаво, до тебе
Вертаюся знов...
Я люблю, як цвітуть сади,
І каштановий зорепад.
Навіть з теплих країв сюди
Всі птахи навесні летять...
Понад тисячу весен ти
Нам даруєш своє тепло,
Всі ми діти повік твої...
О, Полтаво – моя любов!
Я люблю зустрічати ніч
На верхівці Іван-гори...
Бути з зорями віч на віч,
Чути спів молодих вітрів.
Дзвін на вежі позначить час:
Одинадцята сотня літ.
Юне місто вітає вас...
О, Полтаво – мій дім і світ!
I love my future day
In a wreath of hopes and dreams.
I love the voices of songs,
What do my lands sing ...
More than a thousand long years,
Through ruins and oblivion,
You were waiting for your flight ...
Oh, Poltava is my life!
Two proud wings
Expand like a bird ...
Two proud wings -
My faith and love!
Wherever I wandered
In different worlds,
Poltava, next to you
Coming back again ...
I love how the gardens bloom,
And the chestnut starfall.
Even from warm lands here
All birds fly in the spring ...
You are over a thousand springs
You give us your warmth,
We are all children of your ages ...
Oh, Poltava is my love!
I like to meet the night
At the top of Ivan-gora ...
To be with the stars face to face,
Hear the singing of young winds.
The bell on the tower will mark the time:
Eleventh hundred years.
The young city welcomes you ...
Oh, Poltava is my home and world!