Текст песни Нестерчук Володимир - Я знаю, як важко програвати битви

Я дивлюсь на руїни, що залишив там за плечима і відчуваю себе привидом. Моє тіло вкрито твоїми цілунками, а насправді це рани. Я осліплений твоїми дарунками, а насправді це ранок... Мені все здається, я все ще марю і ніби крізь завісу туману бачу як виносять убиту в труні нашу любов. Вона загинула. Ти відправляєш її мені вантажем 200, а мені так важко втримати серце на місці... я надто живий для смерті, я вижив ніби на поталу і тримаю в руках надію підталу..
У вухах дзенить біль нового дня, це новий день без тебе. Це життя де тебе не було народжено, де ми не зустрілись, де ти ніким не придумана. Моя сюжетна лінія така не продумана. І я тут назавжди один, закритий відсутністю тебе на ключ, що ти втопила на дні свого серця. Я знаю як боляче програвати битви, я знаю як втрачати вже завойоване, на якому розвівався колись твій прапор. та перемир'я було скасовано, нашу любов підступно оточочено, мої мрії героїчно розстріляні, та я не здаюсь я в землю глибше надію закопую - ти не знайдеш її ніколи і я повернусь і контратакую, хоча ти і забудеш що я існую. Проте, ти будеш готова до цієї атаки, ти виставиш блок-пости і стрілятимеш на ураження і можливо я у бою загину. Але зрозумій, я не з тих кого зупинить навіть смерть. Для мене це просто зачинені двері, які лиш сумнівом підперті. Я знаю як боляче програвати битви, як гірко хоронити надії, коли прапор твій зірвано і все ніби відіграно, але кіно не кінчається і тоді залишається чекати лиш на продовження. Ти засіла в мені як таблиця множення як удар ножем у серце, як мені тебе дістати із пам'яті стерти і при цьбому не вмерти, а знаєш як раніше - зубами гризти руками дерти і ті мої обіцянки роздерті що підхопив вітер і сльози твої холодні, що оплакали помершу любов, і обійми твої не відверті, всі телефони на оголошенні здерті і тільки я на всій планеті опинився один, як Маленький принц в ту мить коли ти вбила нашу любов в ту мить коли після твого поцілунку покрапала кров... Та я повернусь, я відвоюю і мій прапор розвиватиметься над фортецею як колись я все ж збудую сходи із мрій що ведуть у саму вись... ти тільки молись там на небі, тому хто ще на землі.

I look at the ruins I left behind and feel like a ghost. My body is covered in your kisses, but it's actually wounds. I am blinded by your gifts, but in fact it is morning ... It seems to me that I am still dreaming and as if through the veil of fog I see our love being killed in the coffin. She died. You send it to me with a load of 200, and it's so hard for me to keep my heart in place ... I'm too alive to die, I survived as if on cue and I hold in my hands the hope of crush ..
The pain of a new day is ringing in my ears, it is a new day without you. This is a life where you were not born, where we did not meet, where you were not invented by anyone. My storyline is not so well thought out. And I am here alone forever, closed by the absence of you on the key that you drowned at the bottom of your heart. I know how painful it is to lose battles, I know how to lose what has already been won, on which your flag once fluttered. and the truce was abolished, our love was insidiously surrounded, my dreams were heroically shot, but I do not give up, I will bury my hope in the ground - you will never find it and I will return and counterattack, although you will forget that I exist. However, you will be ready for this attack, you will set up checkpoints and shoot to defeat, and maybe I will die in battle. But understand, I'm not one to be stopped even by death. For me, it's just a closed door, which is only doubtfully supported. I know how painful it is to lose battles, how bitterly to bury hopes, when your flag is torn down and everything seems to be played, but the movie does not end and then we can only wait for the sequel. You sat in me like a multiplication table like a knife to the heart, how to get you out of memory to erase and not die, but you know how before - gnash your teeth with your hands and tear my promises torn by the wind and your cold tears, that mourned the dead love, and your hugs are not open, all the phones on the ad are torn off and only I on the whole planet was alone, like the Little Prince at the moment when you killed our love at the moment when after your kiss sprinkled blood ... Yes, I I will return, I will win back and my flag will unfold over the fortress as someday I will still build a ladder from dreams leading to the very height ... you just pray there in heaven, because who else is on earth.