Кава на столі без цукру, та й не треба
В мене, знаєш, ти- одна жадана потреба
Ти мені наснився посеред темної ночі
Залишив на згадку в памяті свої очі
Та жорстока реальність, то на відміну від тебе
Бо тебе створило темно-зоряне небо
І коли прокинусь буде усе як завжди, та не ти
Минає день, минають люди
І серед них нема тебе усюди
Я поступово вже звикаю,
Що ти живеш в моїй уяві, в голові
Минає день, минають ночі
І я до тебе хочу до несхочу
Я так у мріях заблукаю
Хай ноги в кров та я шукаю на землі
Все як завжди, так має бути
Я мимо волі маю все забути
І серед темних тих ночей
Я не зімкну своїх очей
Це так без тебе, моє небо
Та жорстока реальність, то на відміну від тебе
Бо тебе створило темно-зоряне небо
І коли прокинусь буде усе як завжди, та не ти
Coffee on the table without sugar, and it is not necessary
I have, you know, you - one coveted need
You dreamed of me in the middle of a dark night
He left his eyes in the memory
Yes, a cruel reality, unlike you
Because you were created by the dark starry sky
And when I wake up, everything will be as usual, but not you
The day passes, people pass
And among them you are not everywhere
I'm gradually getting used to it,
That you live in my imagination, in my head
The day passes, the nights pass
And I want you to reluctantly
I'm so lost in my dreams
Let my feet be covered in blood and I seek on the earth
Everything should be as it always is
I have to forget everything against my will
And in the dark of those nights
I will not close my eyes
It's so without you, my heaven
Yes, a cruel reality, unlike you
Because you were created by the dark starry sky
And when I wake up, everything will be as usual, but not you
