За річкою, за Дунаєм дівчина стоїть,
Біля неї гарний хлопець на коні сидить.
"Плив я річенькою, плив
Та й до берега приплив,
Та й до тої дівчиноньки,
Котру я любив”.
"Ой дівчино, ой рибчино, ти серце моє,
Скажи мені щиру правду, чи любиш мене?
Скажи правду ти мені,
Що на серці є тобі?
І чи ти мя вірно любиш,
А чи, може, ні?”
А вже хмари наступали і громи гудуть,
А вже мою дівчиноньку до шлюбу ведуть.
А на серці є туга –
Любить іншого вона.
"Що ми з того, що ти гарна,
Коли не моя”.
За рекой стоит девушка,
Рядом ей хороший парень на лошади сидит.
«Я плавал ежегодный, плавал
Да и на берег притока,
Да и игрушечные девушки,
Какой из них я любил ».
"О девушка, о, rybchino, ты мое сердце,
Скажи мне искреннюю правду, если ты любишь меня?
Скажи правду мне,
Что у сердца есть ты?
И ли вы любили,
Или может, нет? "
Уже облака прогрессируют и гром,
И уже моя подруга собирается в брак.
И в сердце есть тоска -
Любит другую она.
"Что мы с тем, что вы хороши,
Когда не мой ".
