При долинi кущ калини
Нахилився до води,
Ти скажи менi калино,
Як попала ти сюди.
Якось ранньою весною
Козак бравий прискакав,
Милувався довго мною,
А тодi з собою взяв.
Вiн хотiв мене калину
Посадить в своiм саду,
Не довiз i в полi кинув,
Думав, що я пропаду.
Я за землю ухопилась,
Стала на ноги свої,
I навiки оселилась,
Де вода i солов´i.
Ти не гни калину, вітер,
Я тепер не пропаду.
Наді мною сонце світить
І надалі так цвіту
In the valley a bush of viburnum
He leaned into the water,
Tell me the viburnum,
How did you get here.
Sometime in the early spring
Cossack brave bouncing,
I have long admired
And then he took with him.
He wanted me a viburnum
To plant in your garden,
Did not come and threw in the field,
Thought I'd be gone.
I jumped at the ground,
She got back on her feet,
And forever settled,
Where is water and nightingales.
You are not rotting viburnum, wind,
I will not disappear now.
The sun is shining on me
And they continue to bloom
