Сколихнулося небо і упало ниць,І з ключами лелек, і з криком зірниць.
Як із лютою біллю у повінь весни
Впав солдат від останньої кулі війни.
А солдат розминутись так із смертю хотів,
А солдат тільки весни любити умів.
І небо високе, що маком цвіло
Над його молодим та гарячим чолом.
Ой ти, куля остання, ти чому колоском
Прорости не змогла ти за тихим селом
Ой ти, куля остання, навіщо було
Тобі серце те юне, що так мало жило.
/програш/
(На другу частині програшу - Речитатив) -
- А навколо на вишнях буяв білий цвіт
І медами густими пропах цілий світ.
Будь проклята! Будь проклята!
Будь проклята війна!!!
Сколихнулося небо і упало ниць,
І з ключами лелек, і з криком зірниць.
Як із лютою біллю у повінь весни
Впав солдат від останньої кулі війни.
Небо сломалось, и ключи от аиста и крик звезды упали.
Как и с яростным белым во время наводнения весны
Солдат упал с последней пули войны.
И солдат пошел бы так со смертью, разыскивается,
И солдат только весна любить.
И небо высокое, что маки расцветали
Над его молодым и горячим лобом.
О, ты, пуля в последний раз, ты Спайкеле
Разраста
О, ты, пуля в последний раз, почему это было
У вас есть молодое сердце, которое так много жила.
/потеря/
(Во второй части проигрыша - речитатив) -
- и вокруг вишни белый цветок
И густые пропаганды меды - весь мир.
Будь чертовски! Будь чертовски!
Будь проклятой войной !!!
Небо сияло, и толчок упал,
И с ключами аиста и с криком звезды.
Как и с яростным белым во время наводнения весны
Солдат упал с последней пули войны.
