Не існує на світі перешкод для шаленого часу,
ще недавно малих кликав дзвоник нас вперше до класу.
А сьогодні дорослі стоїмо на почесному місці,
і сльозинки в очах наче вранішні роси на листі.
приспів2р:
випускник як хвилює це слово звичайне,
випускники в ньому радість і смуток прощання.
Як проміння від сонця побіжать наші стежки від школи.
Ми ще прийдем сюди та за парти не сядем ніколи. Гляне ніжно і тепло рідна школа зіницями віком.
І промовить у слід: будь їм матір*ю доле до віку.
Приспів2р:
випускник як хвилює це слово звичайне,
випускники в ньому радість і смуток прощання.
Не забуде ніхто з нас бо забути не маємо права,
тих хто вчив нас добру і любові до рідного краю.
Біля ганку берізка що завжди сповіщала про весни, теж напевно колись в нашій пам*яті вдячній воскресне
приспів2р:
випускник як хвилює це слово звичайне,
випускники в ньому радість і смуток прощання.
Ще не раз і не двічі школа двері відчинить гостинно,
та не буде вже нас хоч залишиться все тут без зміни.
І щороку у травні перед________в урочистій тиші
будуть інші стоять , може схожі на нас тільки інші.
приспів2р:
випускник як хвилює це слово звичайне,
випускники в ньому радість і смуток прощання.
Не существует на свете препятствий для безумного времени,
еще недавно малых звал звонок нас впервые в класс.
А сегодня взрослые стоим на почетном месте,
и слезы в глазах как утренние росы на листьях.
приспив2р:
выпускник как волнует это слово обычное,
выпускники в нем радость и грусть прощания.
Как лучи от солнца побегут наши тропы от школы.
Мы еще придем сюда и по партии не сядем никогда. Взглянет нежно и тепло родная школа зрачками возрастом.
И скажет в след: будь им мать * й доле возрасту.
Приспив2р:
выпускник как волнует это слово обычное,
выпускники в нем радость и грусть прощания.
Не забудет никто из нас так забыть не имеем права,
тех кто учил нас добру и любви к родному краю.
У крыльца березка всегда сообщала о весне, тоже наверное когда в нашей пам * яти благодарной воскреснет
приспив2р:
выпускник как волнует это слово обычное,
выпускники в нем радость и грусть прощания.
Еще не раз и не два школа двери откроет гостеприимно,
и никто не будет нас хоть останется все здесь без изменения.
И каждый год в мае перед ________ в торжественной тишине
будут другие стоят, может похожи на нас только другие.
приспив2р:
выпускник как волнует это слово обычное,
выпускники в нем радость и грусть прощания.
