Плаче совість. Ти вже не така, як була.
Моя користь задушила. Ти забула.
Скільки крапель пити можна? Ти не хочеш...
Запізнилась! Нащо голову морочиш...
Може впадеш? Вже багато - буде більше...
Може сядеш? Думай, потім буде пізно...
Встоїш може? Але то вже не поможе...
А, хочеш більше? Буде більше!
А, твоя совість!
Впаде часом твоя тінь, і біля тебе,
Твоя совість знову дивиться на небо.
Вип'єш, але крапля буде тільки зайва.
Крикнеш:"То була тільки не остання!"
Колом зв'яжеш, але звідти вже не вийдеш...
Вріжеш вдало і завдаток в себе приймеш...
Загубились сутінки в твоїх долонях.
Ранок вже... і з тебе падає корона.
А, хочеш більше? Буде більше!
А, твоя совість!
Crying conscience. You are no longer what you were.
My favor stifled. You forgot.
How many drops can you drink? You do not want...
Too late! Why do you mind wandering ...
Can you fall? Already many - there will be more ...
Can you sit down? Think, then it will be late ...
Can you stand it? But that no longer helps ...
Do you want more? There will be more!
Ah, your conscience!
Sometimes your shadow will fall, and near you,
Your conscience looks at the sky again.
You will drink, but the drop will only be superfluous.
You shout: "It was not the last!"
You will connect the circle, but you will not get out ...
You slice well and you will accept the deposit ...
Twilight is lost in your palms.
It's morning ... and your crown is falling.
Do you want more? There will be more!
Ah, your conscience!
