Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав!
Далеко за хмари, подальше від світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у сонця, у зірок прохать,
І в світі їх яснім себе показать.
Бо долі ще змалу здаюсь я нелюбий, —
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей!
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся з лихом, привіту не знаю,
І гірко, і марно свій вік коротаю;
І в горі спізнав я, шо тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона.
І на світі гірко, як стане ще гірше,
Я очі на небо, — мені веселіше!
І в думці забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.
Та й дайте ж бо крилля, орлячого крилля,
Я землю покину — і на новосілля.
Орлом бистрокрилим у небо польну
І в хмарах від світу навік утону.
I look at the sky and think:
Why am I not a falcon, why am I not flying?
Why didn't you give me a porch, God?
I would have left the earth and taken to the sky!
Far beyond the clouds, away from the world,
Seeking fortune on the mountain of hello,
And caresses in the sun, in the stars they ask,
And in the world they will clearly show themselves.
Because for a little while I give up I am unloved, -
I am a hired servant to her;
I am a stranger in fate, a stranger in people!
Does anyone love unborn children?
I am in trouble, hello I don't know
Both bitter and vain my age is short;
And in the mountain I realized that only one thing -
The faraway sky is my side.
And in the world, it's worse as it gets worse
I have eyes to heaven - I have more fun!
And in the thought of forgetting that I'm an orphan,
And the thought is far, high summer.
And give ye the wings, the eagle's wings,
I will leave the earth - and at home.
Eagle winged into the sky full
And in the clouds from the world forever a drowning.
