Минають дні, минають ночі,
Минає літо; шелестить
Пожовкле листя; гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло. І не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Доле, де ти? Доле, де ти?
Нема ніякої?
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
Л дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати
І спати на волі —
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого: однаково —
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти? Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої! злої!
The days are passing expire night
Passes summer; rustling
Yellowing leaves; extinguished eyes,
Sleep thoughts, heart sleeps
And sleep. I do not know
Whether I live or die,
Is it the world volochus,
For not cry, nor laugh ...
Dole, where are you? Dole, where are you?
No?
When good Unfortunately, my God,
So let evil, evil!
Do not let sleep walking,
heart zamyraty
And the rotten log
Worldwide roll.
L let live, live heart
And people love,
But if not ... then proklynat
And the world of light!
Scary fall in chains
Umyrat in captivity,
And even worse - sleep, sleep
I will sleep on -
And sleep-forever and ever,
And should not be thrown
No: the same -
Have lived or died!
Dole, where are you? Dole, where are you?
No, no!
When good Unfortunately, my God,
So let evil! evil!
