Їхав козак з України (2)
Від коханої дівчини
Пустив коня на долину, (2)
Сам ліг спати на годину.
Спить годину, спить другую, (2)
Ще й третюю щасливую.
Ой як вийшла чорна хмара, (2)
А за нею дівка вбрана.
Та й вирвала травиченьку, (2)
Та й вдарила по личеньку.
— Встань, козаче, годі спати, (2)
Бо йдуть турки воювати.
Бо йдуть турки і татари, (2)
Візьмуть коня за кантари.
Візьмуть коня ще й сідельце, (Двічі)
Тебе заб'ють, моє серце.
Коня візьмуть — другий буде, (Двічі)
Тебе заб'ють — то жаль буде.
Ехал казак из Украины (2)
От любимой девушки
Пустил коня на долину (2)
Сам лег спать в час.
Спит час, спит другую (2)
Еще третюю щасливую .
Ой как вышла черная туча (2)
А за ней девушка одета .
И вырвала травиченьку (2)
И ударил по личико .
- Встань , казак, только спать (2)
Они идут турки воевать.
Они идут турки и татары (2)
Возьмут коня за арба .
Возьмут лошади еще и седло , ( Дважды )
Тебя убьют , мое сердце.
Лошади возьмут - второй будет , ( Дважды )
Тебя убьют - то жалко будет .
