Текст песни ПСП - Воні Війна

Я готуюсь до війни. З друзями, з ворогами.
Вперлись в мене ногами. Я відповідаю тим самим.
Мені тоже може я нічого не стер,
Я напевно не повернуся, там напевно помер.
Мої руки не в крові, не в болоті, а в совісті,
Що розбили її лице, як в абсурдній повісті.
Лиш руки були не мої, а не зрозумів в кого,
Хто був біля мене, кому оббивав пороги.
Були спогади, залишились лиш здогади.
Життя міняє людей, ділить види на різновиди.
Все відділяючи комами, дві крапки, тире,
І уже не чекаю, що мене тепер пронесе.
Я готуюсь до свічок у найгірших обставинах.
Хто тебе найбільше любить, той найбільше ненавидить!
Зрозуміти треба правильно,
Щоб не кидати на вітер те, чим сьогодні радієш.
Завтра буде боліти,
Як рани смертельні. Лиш на війні без крові.
Ти знаєш кожного в лице, але не знаєш за кого!
Що дійсно, що випадково просто вбиває по дню.
Я не вірю в правду, я не вірю в брехню.
Я іду на війну!

Я не хочу війни, але я змушений іти!
Я іду, за собою затираю сліди.
Тільки мої рядки є доказом цьому!
І те, що я бачу відповідає тому самому.
І хто, і хто не зрозуміло ніяк.
Не друг, не ворог, а чомусь просто так.
Просто так найгірше. Ні одне, ні друге, ні інше.
Все я змучився, я не хочу цього більше.
На війні, як на війні. Або зверху, або на дні.
Я іду значить, бо ніхто не скаже мені.
Я затягую ремені, я готовий на це,
Я вбиваю лице... Стоп усе!
Я впаду на коліна і напевно усе віддам.
Не чекай мене тут, бо ми зустрінемось там!

Я готовлюсь к войне. С друзьями, с врагами.
Уперлись в меня ногами. Я отвечаю тем же.
Мне тоже может я ничего не стер,
Я наверное не вернусь, там наверняка умер.
Мои руки не в крови, не в болоте, а в совести,
Что разбили ее лицо, как в абсурдной повести.
Только руки были не мои, а не понял у кого,
Кто был у меня, кому обивал пороги.
Были воспоминания, остались лишь догадки.
Жизнь меняет людей, делит виды на разновидности.
Все отделяя запятыми, две точки, тире,
И уже не жду, что меня теперь пронесет.
Я готовлюсь к свечам в худших обстоятельствах.
Кто тебя больше любит, тот больше ненавидит
Понять надо правильно,
Чтобы не бросать на ветер то, чем сегодня радуешься.
Завтра будет болеть,
Как раны смертельные. Только на войне без крови.
Ты знаешь каждого в лицо, но не знаешь за кого!
Что действительно случайно просто убивает за днем.
Я не верю в правду, я не верю в ложь.
Я иду на войну

Я не хочу войны, но я вынужден идти!
Я иду за собой затирают следы.
Только мои строки являются доказательством этому!
И то, что я вижу соответствует тому самому.
И кто, и кто не понятно никак.
Не друг, не враг, а то просто так.
Просто так хуже. Ни одно, ни второе, ни другое.
Все я устал, я не хочу этого больше.
На войне как на войне. Или сверху, или на дне.
Я иду значит, никто не скажет мне.
Я затягиваю ремни, я готов на это,
Я убиваю лицо ... Стоп все!
Я упаду на колени и наверное все отдам.
Не жди меня здесь, потому что мы встретимся там!