Моя долоня у твоїх руках,
твоя рука іще така гаряча,
коли ти поряд, то в моїх думках
вирує радість сильна,і неначе..
я маю крила,і лечу у небо..
я довіряю кожному зі слів,
що говорив,що будеш ще казати
на нас залишилось так мало днів,
але я впевнена ,що буду чекати..
наступної зустрічі очей...
я вірю думці,вірю навіть миті,
я вірю очам,вірю тим рукам..
я рада, що я маю право жити
і вірить - вірити твоїм словам...
так вірити, немов своїм....
коли студенний вітер віє по плечах,
коли мороз з"їдає всі слова...
я вірю тільки лиш твоїм вустам,
у нас небесних цілих два крила...
на нас їх вистачить доволі...
коли моя рука в твоїй кишені,
я відчуваю дихання таке спокійне...
я чую імпульси по вені,
сьогодні не треба вже снодійне,
мені, бо я засну і так...
як це назвати,як доповісти,
таке чудесне світле відчуття...
лиш у віршах розповісти...
коли моє в твоїх руках життя...
і більш нічого не потрібно вже....
Автор: Анастасія Гуменюк
Муз.супровід: Chris Daughtry - September
Моя ладонь в твоих руках,
твоя рука еще такая горячая,
когда ты рядом, то в моих мыслях
бурлит радость сильная, и как будто ..
я крылья, и лечу в небо ..
я доверяю каждому из слов,
что говорил, что будешь еще говорить
нас осталось так мало дней,
но я уверена, что буду ждать ..
следующей встречи глаз ...
я верю мнению, верю даже момент,
я верю глазам, верю тем рукам ..
я рада, что я имею право жить
и верит - верить твоим словам ...
так верить, словно своим ....
когда Студенный ветер дует по плечам,
когда мороз с "съедает все слова ...
я верю только лишь твоим устам,
у нас небесных целых два крыла ...
нас их хватит довольно ...
когда моя рука в твоей кармане,
я чувствую дыхание такое спокойное ...
я слышу импульсы по вене,
сегодня не надо уже снотворное,
мне, я усну и так ...
как это назвать, как доложить,
такое чудесное светлое чувство ...
лишь в стихах рассказать ...
когда моя в твоих руках жизнь ...
и больше ничего не нужно уже ....
Автор: Анастасия Гуменюк
Муз.супровид: Chris Daughtry - September
