Ти сидиш навпроти мене,
Приваблюєш, не зраджуєш схеми,
Проте – мені вже все одно.
Усе втопилось в алкоголі:
І ти, і я – дві наші долі
Летіли вниз і розбивалися вщент.
Приспів:
І ти кидала аргумент,
Що у цьому всьому винен я,
Прокурена душа моя:
Їй притаманний тільки хміль,
Їй не знайоме слово "біль",
І плакати вона не вміє –
Ще трохи – і вона зомліє
Від нестачі мрій...
І я не буду сперечатись,
З тобою на словах змагатись,
Бо знаю: нема кінця цьому й краю,
До тебе не дійде нічого
Ні в усній формі, ні письмово –
Усі старання підуть нанівець.
Приспів:
Мені вривається терпець,
Бо у цьому всьому винен я,
Прокурена душа моя:
Їй притаманний тільки хміль,
Їй не знайоме слово "біль",
І плакати вона не вміє –
Ще трохи – і вона зомліє
Від нестачі мрій...
Ты сидишь передо мной,
Привлечен, не предай схемы,
Однако - я все еще все еще.
Все утонуло в алкоголе:
И ты, и я два из нашей судьбы
Вылетел и разбился.
Припев:
И вы бросили аргумент,
То, что я навиваю в этом всем
Жарить мою душу:
Она присущи только хмелям,
Она не знаком со словом «боль»,
И она не может плакать -
Немного - и она Земли
Из нехватки снов ...
И я не буду спорить,
С тобой в словах, чтобы конкурировать,
Ибо я знаю: нет конца этого и края,
Тебе ничего не получит
Нет устной формы, ни письма -
Все усилия будут аннулированы.
Припев:
Я получаю репетитор,
Потому что я виновен в этом
Жарить мою душу:
Она присущи только хмелям,
Она не знаком со словом «боль»,
И она не может плакать -
Немного - и она Земли
Из нехватки снов ...
