Із тривогами своїми я до нього йду.
Знаю, він мене розрадить, відведе біду.
Не страшні, коли він поруч, грози і дощі,
Бо моя рука в надійній батьковій руці.
Приспів:
Батькових долонь сонячне тепло.
Затишно мені в променях його.
І в душі своїй зберігаю я
Батькову любов – усмішку життя.
На його високих скронях срібна сивина,
А в очах – така бездонна неба глибина.
Доброта і зріла мудрість в батькових словах...
До сих пір мою він маму носить на руках.
Приспів.
З ним співаємо ми разом у святкові дні,
І дарує зорепади щастя він мені.
І нехай серця нам крає часом сум розлук –
Знову голову схиляю до його я рук.
Приспів.
С тревогами своими я к нему иду.
Знаю, он меня утешит, отведет беду.
Не страшны, когда он рядом, грозы и дожди,
Потому что моя рука надежной отцовской руке.
припев:
Отца ладоней солнечное тепло.
Уютно мне в лучах его.
И в душе храню я
Отца любовь - улыбку жизни.
По его высоких висках серебряная седина,
А в глазах - такая бездонная неба глубина.
Доброта и зрелая мудрость в отцовских словах ...
До сих пор мою он маму носит на руках.
Припев.
С ним поем мы вместе в праздничные дни,
И дарит звездопады счастье он мне.
И пусть сердца нам терзает время сумм разлук -
Опять голову склоняю к его я рук.
Припев.
