Червень поволі гойда, ранні акацій сни,
Там я признався тобі, що покохав назавжди.
Солодко медом цвіла пишна акація біла,
Тільки не знала вона, з іншим заручена мила.
Приспів (2):
Мов наречена розцвіла акація,
Медовим цвітом напоїла сни.
До неї я спішу як на побачення,
Щоб запитати, де тебе знайти.
Ти пам'ятаєш ті дні, може згадай, я чекаю,
Як признавався її в тому, що вірно кохаю.
Але вона, наче ти, пишно розмаяло літом,
Слова - колючі шипи, вкриті замріяним цвітом.
Приспів. (2)
Роки так скоро змело, тільки до себе здалека,
Кличе мене за село, акація – біла лелека.
Не забарюся, прийду і навіть трішечки скучу,
Легко її пригорну акацію ніжну, колючу.
Приспів. (2)
June is slowly rocking, early acacia dreams,
There I confessed to you that I have loved forever.
Sweet honey blossomed with lush acacia,
Only she did not know, with another engaged soap.
Chorus (2):
Acacia blossomed like a bride,
Honey blossom irrigated dreams.
To her, I'll make a date,
To ask where to find you.
Do you remember those days, maybe remember, I'm waiting,
As I confessed to her that I love her faithfully.
But she, like you, blushed lavishly in the summer,
The words are barbed spikes covered with frosted color.
Refrain. (2)
The years are so soon, only to a distance,
He calls me to the village, Acacia is a white stork.
I won't be late, I'll come and even be a little bored,
Easily her tender acacia is tender, prickly.
Refrain. (2)
