Знов по дорозі пил здіймають коні,
За обрій стелиться густий туман.
Не кваплячись пливе серед діброви,
Дрімаючи циганський караван.
Ясниться день і чути дзвін гітари,
І сивий циган розверне рядно.
Дістане скрипку смуглими руками,
З похмілля пригубить терпке вино.
Приспів:
Не питай, старий циган,чого дзвенить струна,
Поверни мелодії свої п’янкі літа,
Поверни звіддаля, не питай від життя,
Те що доля понесла у забуття.
---------------------------------------------------
Про молодість його співала скрипка
З- під сивих брів виднілася сльоза
Згадались чорні очі при багатті
Розплетена-мов ніч п’янка коса
А чорні брови малювали спокій
І губи частували тим вином
Що кликали в шатро у грішну нічку
Цигана юного кохана за тобов.
Приспів:
соло:
Модуляція:
Дзвенить гітара сумно скрипка плаче
Кривава доля кличе в синю даль
Допив циган своє вино гаряче
І в п’яний сон схилила голову печаль
Приспів: 1р
Не питай, старий циган,чого дзвенить струна,
Поверни мелодії свої п’янкі літа,
Поверни звіддаля, не чекай від життя,
Те що доля понесла у забуття. \ 2р
Опять по дороге пыль поднимают лошади,
За горизонт стелется густой туман.
Не торопясь плывет среди дубравы,
Дремля цыганский караван.
Ясниться день и слышен звон гитары,
И седой цыган развернет одеяло.
Получит скрипку смуглый руками,
С похмелья пригубит терпкое вино.
припев:
Не спрашивай, старый цыган, чего звенит струна,
Верни мелодии свои пьянящие лета,
Верни издалека, не спрашивай от жизни,
То что судьба понесла в прошлое.
-------------------------------------------------- -
О молодости его пела скрипка
Из-под седых бровей виднелась слеза
Вспомнились черные глаза при костре
Расплетенная-как ночь пьянка коса
А черные брови рисовали покой
И губы угощали тем вином
Что звали в шатер в грешную ночку
Цыгана юного любимая за тобою.
припев:
соло:
модуляция:
Звенит гитара печально скрипка плачет
Кровавая судьба зовет в синюю даль
Допил цыган свое вино горячее
И в пьяный сон склонила голову печаль
Припев: 1г
Не спрашивай, старый цыган, чего звенит струна,
Верни мелодии свои пьянящие лета,
Верни издалека, не жди от жизни,
То что судьба понесла в прошлое. \ 2р