Вечірнє небо догора.
І сум огорне...
Триває гра, одвічна гра
У біле й чорне.
Та несподівано зника
Останній промінь -
І розділяється ріка
На біле й чорне.
Стихія ночі на межі
Ріки і неба -
Мене запрошує любов
Пливти до тебе.
Вона в обійми забере,
Немов у човен...
Триває гра, одвічна гра
У біле й чорне.
Приспів:
Біле й чорне, біле й чорне, мов ріка...
Дотик губ твоїх, мелодія легка...
Я цілую - ти шепочеш: "Нічия!..
Хто із нас кохає більше - ти чи я?"
Пливем на білі береги,
Пливем із ночі,
Із повечірньої жаги
Куди захочем...
Нехай оманлива пора
Серця огорне -
Триває гра, одвічна гра
У біле й чорне.
Вечернее небо догорает.
И сумм окутает ...
Продолжается игра, вечная игра
В белое и черное.
И неожиданно исчезает
Последний луч -
И разделяется река
На белое и черное.
Стихия ночи на границе
Реки и неба -
Меня приглашает любовь
Плыть к тебе.
Она в объятия займет,
Словно в лодку ...
Продолжается игра, вечная игра
В белое и черное.
припев:
Белое и черное, белое и черное, как река ...
Прикосновение губ твоих мелодия легкая ...
Я целую - ты шепчешь: «Ничья! ..
Кто из нас любит больше - ты или я? "
Плывем на белые берега,
Плывем с ночи,
С повечерни жажды
Что хочу ...
Пусть обманчива время
Сердца окутает -
Продолжается игра, вечная игра
В белое и черное.