Текст песни Павло Дворський - Гетьманський заповіт

На тернистій історії в полі
Ми не знали ні щастя, ні долі,
Лише битви, як тліючі рани,
Лише зради, облуди, обмани.
Ми шукали братерства та згоди,
Щоб єднались, як рівні народи.
Нам клялися: "Навіки ми разом!",
А давали неволі проказу.

Приспів:
Україно, будь зі мною вічно:
В радості, у горі, у журбі.
Україно, ти завжди найвища
І тобі любов моя, тобі.
У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехнi.
Україно, б'єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені.

Шлях гетьманський - і радість, і мука,
Клич гетьманів - нащадкам наука,
Заповіт, щоб кріпили родину,
Ту велику родину, Вкраїну.
Щоб ніколи гадюччя розбрату
Не вповзало в оновлену хату,
Щоб козацька, немеркнуча слава
У століттях сіяла яскраво.

Приспів.

У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехні.
Україно, б'єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені!

На тернистом истории в поле
Мы не знали ни счастья, ни судьбы,
Только битвы, как тлеющие раны,
Лишь измены, обмана, заблуждения.
Мы искали братства и согласия,
Чтобы объединились, как равные народы.
Нам клялись: "Навеки мы вместе!",
А давали неволе проказой.

припев:
Украина, будь со мной вечно:
В радости, в горе, в печали.
Украина, ты всегда самая высокая
И тебе любовь моя, тебе.
У соседа в наймитах не будешь,
Не падешь в петли лжи.
Украина, бьешься сердцем в груди,
И живешь бессмертием во мне.

Путь гетманский - и радость, и мука,
Клич гетманов - потомкам наука,
Завещание, чтобы крепили семью,
Ту большую семью, Украину.
Чтобы никогда гадюччя раздора
НЕ вползали в обновленную дом,
Чтобы казацкая, немеркнущая слава
В веках сияла ярко.

Припев.

У соседа в наймитах не будешь,
Не падешь в петли лжи.
Украина, бьешься сердцем в груди,
И живешь бессмертием во мне!