Одною мовою одвік всі люди плачуть.
Одною мовою сміється всенький світ.
Та як любов і гнів улити в спів гарячий?
Лиш рідна мова дасть тобі на те одвіт.
Приспів:
Коли ж уже не плачеш ти і не смієшся,
Оглухнув серцем, не радієш, не болиш,
Тоді з землею наодинці зостанешся,
Знов мовою одною, рідною мовчиш. (останні 2 рядки – 2)
Одною мовою смієшся і плачеш мовою одною,
Коли дитя уві сні твоє ім’я назве.
Та сум чи радість згасиш за наказом
Лиш мови рідної, що у душі живе.
Приспів
Одною мовою одвік всі люди плачуть.
Одною мовою сміється всенький світ.
Та як любов і гнів улити в спів гарячий?
Лиш рідна мова дасть тобі на те одвіт. (2)
In one language, all people cry.
The whole world laughs in one language.
But how to pour love and anger into hot singing?
Only your mother tongue will give you the answer.
Refrain:
But when you are no longer crying and laughing,
Deaf in heart, not happy, not in pain,
Then you will be left alone with the earth,
Again, you are silent in your own language. (last 2 lines - 2)
You laugh in one language and cry in one language,
When a baby dreams you name it.
But the sadness or joy will be extinguished by order
Only the native language that lives in the soul.
Refrain
In one language, all people cry.
The whole world laughs in one language.
But how to pour love and anger into hot singing?
Only your mother tongue will give you the answer. (2)
