Таких, як місяця крило
У пізнім стиглім липні,
Ніде, ніколи не було
Очей небесних срібних,
А може то джерела два
Прозорі та глибокі.
І тайна вічно їх жива,
Як вічний мій неспокій;
Приспів:
Місячне сяйво очей твоїх
Радість і смуток, сльози і сміх,
Глибінь джерельна, глибінь без дна
Така на світі ти одна.
Вони всміхаються мені,
Мов вечорові ранні,
Не очі, а шалені сни
Провісники кохання.
Не очі, а шалені сни
Провісники кохання.
Приспів.
Таких , как месяца крыло
В поздним спелые июле ,
Нигде , никогда не было
Глаз небесных серебряных ,
А может это источники два
Прозрачные и глубокие .
И тайна вечно их живая ,
Как вечный мой беспокойство ;
припев:
Лунный свет глаз твоих
Радость и грусть , слезы и смех ,
Глубь родниковая , глубину без дна
Такая на свете ты одна.
Они улыбаются мне ,
Как вечерние ранние,
Не глаза, а огромные сны
Предвестники любви.
Не глаза, а огромные сны
Предвестники любви.
Припев.
