Я так спішу до тих воріт, до тих вікониць,
Де над водою мріє верболіз.
Мої думки, мої прутки, нестримні коні
Несіть мене, де рідне все до сліз,
Де рідне все до сліз.
Приспів.
Бережімо ті дні золоті,
Коли батько і матір і ще молоді.
Бережімо ті дні золоті,
Коли разом, коли разом ми всі у житті.
Усе моє від тих воріт, від тих вікониць,
Де горне осінь літо у стоги.
До них, до них через роки, через перони
Там ждуть мене дитинства береги,
Дитинства береги.
Приспів.
Уже нема ні тих воріт, ні тих вікониць,
Не засміється стежка край озер.
Мої думки, мої прутки, нестримні коні
Куди ж куди летіти нам тепер,
Летіти нам тепер.
Приспів 2 р.
I am so rushing to that door, to those windows,
Where the water is verbalism.
My thoughts, my rods, unstoppable horses
Take me where everything is to tears,
Where everything goes to tears.
Refrain.
Keep those days golden
When father and mother are still young.
Keep those days golden
When together, when together we are all in life.
Everything from my door, from the windows,
Where is the fall autumn summer in the stacks.
To them, to them through the years, through the platforms
There are childhood shores waiting for me,
Childhood shores.
Refrain.
There are already no gates or windows,
The trail does not laugh at the edge of the lakes.
My thoughts, my rods, unstoppable horses
Where to fly now,
Fly us now.
Refrain 2 years
