Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.
«Оженився,— вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю».
Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люди.
Іти хіба до вас в найми?
Чи до ладу буде?
Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Не буду я в чужій хаті
Тещу поважати.
А буду я красуватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.
Найду собі чорнобривку
В степу при долині —
Високую могилоньку
На тій Україні.
На весілля товариство
Вийде погуляти
Та винесе самопали,
Викотить гармату.
Як понесуть товариша
В новую світлицю,
Загомонять самопали,
Гукнуть гаківниці.
Як положать отамана
В новій хаті спати,
Заголосить, як та мати,
Голосна гармата.
Гукатиме, кричатиме
Не одну годину.
І рознесе тую славу
По всій Україні.
Зачем мне жениться?
Зачем мне браться?
Будут с меня, молодого,
Казаки смеяться.
«Женился, - они скажут,
Голодный и голый,
Загубил, неразумный,
Молодую волю ».
Оно и правда. Что же делать?
Научите меня, люди.
Перейти разве к вам в наем?
Или в порядок будет?
Нет, не буду чужие воли
Пасты загонять;
Не буду я в чужом доме
Тещу уважать.
А буду я красоваться
В голубом кафтане
На коньке вороном
Перед казаками.
Найду себе Чорнобривко
В степи при долине -
высокую могилоньку
На той Украине.
На свадьбу общество
получится погулять
И вынесет самопалы,
Выкатит пушку.
Как понесут товарища
В новую комнату,
Заговорил самопалы,
Крикнут гаковницы.
Как возложат атамана
В новом доме спать,
Заголосит, как и мать,
Громкая пушка.
Звать, кричать
Не один час.
И разнесет ту славу
По всей Украине.
