Ой ти дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько - колюче терня?
Чом твої устонька - тиха молитва,
А твоє слово гостре, як бритва?..
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох тії очі темні, жіночі...
Хто в них задивиться сонця не схоче.
І чом твій усміх для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти дівчино, ясная зоре,
Ти ж моя радість, ти ж моє горе!
Ой ти дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько - колюче терня?
Тебе видаючи - любити мушу,
Тебе кохаючи - загублю душу!
Ти ж моя радість, ти ж моє горе,
Ой ти дівчино, ясная зоре!..
Oh you girl, from the nut of the grain,
Why is your heart a prickly thorn?
Why is your mouth silent prayer,
Is your word as sharp as a razor? ..
Why do your eyes shine with that charm,
What ignites the heart with fire?
Oh those dark, female eyes ...
Whoever stares at them will not want the sun.
And why is your smile hard for me,
Is the heart confused like a raging storm?
Oh you girl, clear star,
You are my joy, you are my sorrow!
Oh you girl, from the nut of the grain,
Why is your heart a prickly thorn?
Giving you away - I must love,
Loving you - I will lose my soul!
You are my joy, you are my sorrow,
Oh you girl, clear star! ..
