Шумить пшениця, як Дунай,
Дорога біла в поле кличе,
А ти від мене не ховай
Своє замріяне обличчя.
Я там колись стояв сумним,
Коли прощався з нашим полем
Та сум розвіявся, як дим,
Бодай не снився нам ніколи.
Бринить на колосі роса,
Десь птаха стомлено кигиче,
Кохані очі – небеса,
Волосся – золото пшеничне.
У полі свій сріблястий май
Зіркам показує тополя,
Шумить пшениця, як Дунай,
Стоїть любов моя край поля.
Noise wheat as the Danube,
White Road in field calls,
And you hide from me
His dreamy face.
I was there once stood a sad ,
When said goodbye to our field
And sadness dissipated like smoke,
Let us not ever dreamed .
Rings in the ear dew
Somewhere bird wearily kyhyche ,
Beloved eye - the heavens;
Hair - Gold wheat.
In the May your silver
Stars show poplar,
Noise wheat as the Danube,
My love stands by the field .
