Я - професійний раб по духу і по крові,
За соцпоходженням, також, я - із рабів,
Я - раб в своїх кістках, я - раб в своїй основі,
Я - раб в своїх думках і у вживанні слів
Раб - професіонал.
В дванадцятім коліні потомственний кріпак,
Закутий в ниць свою, що дід заповідав мені
І сталось нині - плебейський козачок у рідному краю.
За вироком в житті присуджений нарузі,
Ще за декілька віків до рождества свого
Я увійшов у світ з тавром чужих ілюзій:
Кому поклони бити? І славити кого?
Ровесники мої, невільничеє братство:
Покора - наша плоть, смиренність - наша кров.
Восславимо ж своє благословенне рабство
За щастя відчувать послаблення оков.
О, непорочність віри, знесиленого роду
Я небуття свого тобі ввіряю скарб,
Бо рабська смерть моя запліднить дух свободи,
Я знаю, що кажу: Я - професійний раб!
Знаєте, те, що держава незалежна, тішить саме по собі. Правда, це не потрібно перебільшувати. Адже у нас уже закріпилася традиція «наступати на граблі», до того ж постійно. І останнім часом це вже як «танець на граблях». Неможливо логічно пояснити, чому, коли українські патріоти здобувають якусь перемогу, вони тут же самі її віддають. Таке вже відбувалося не один раз за ці 15 років.
Тарас Петриненко
Я профессиональный раб в духе и крови,
Социальным прибытием я тоже из рабов,
Я раб в костях, я раб на ее основе,
Я раб в своих мыслях и использую слова
Раб профессионал.
В двенадцатом колене наследственное кресло,
Окутан в его виде, что мой дедушка повелел мне
И теперь это плебейская коза на его родной земле.
Согласно приговору в пожизненном пожизненном пожизненном пожизненном пожизненном пожизненном пожизненном пожизненном пожизненном случае, награждено злоупотреблением,
Еще несколько веков до его рождения
Я вошел в мир с брендом иллюзий других людей:
Кто поклонился? И кого хвалить?
Мои сверстники, рабское братство:
Окружение - наша плоть, смирение - наша кровь.
Давайте расскажем своему благословенному рабству
Счастье чувствует ослабление глаза.
О, разрыв веры, измученный вид
Я не замечаю тебя, я получаю сокровище,
Потому что моя рабская смерть будет оплодотворить дух свободы,
Я знаю, что говорю: я профессиональный раб!
Вы знаете, что государство независимо, нравится. Однако это не должно быть преувеличено. В конце концов, мы уже укрепили традицию «попадания на грабли», кроме того. И в последнее время это похоже на «танец граблей». Невозможно логически объяснить, почему, когда украинские патриоты одержали некоторую победу, они сразу дают ее. Это произошло не раз за эти 15 лет.
Тарас Петренденко
