« Якби ми могли »
Я не жалію. Просто так треба і крапка.
Море холодне, хвилі ламають причал.
І, навіть, якби ми могли почати усе з початку,
я б не почав…
Гасне багаття й нікому не треба знати,
що я потонув, вслухавшись в спів китів.
І, якщо вже не ти, то всі решта – вата.
І, якщо вже не ти, значить я цього сам хотів.
Дно холодне. Я вгруз по коліна в намул.
Цього моря лишилось іще на один ковток.
Я не знаю для чого я це утнув,
та тіло на берег, а пам’ять ховаю в пісок.
Шторм вгомони́ться. На днище судна хтось причепить латку.
Я не жалію, що залиши́в твій причал!
І, навіть, якби ми могли почати усе з початку,
я б не почав…
__________________________________________
[justforyoursoul|© Підфігурка…]
" E could Yakbi "
I do not zhalіyu . Just so i treba Krapka .
The sea is cold , hvilі lamayut berth .
I, navіt , yakbi E could cob cobs s mustache ,
I would not broach ...
GASN Bagatti th nіkomu need not know
scho I potonuv , vsluhavshis in spіv kitіv .
I, Yakscho vzhe not five , then Vsi Rasht - wool .
I, Yakscho vzhe not five , I mean tsogo hotіv himself .
The bottom of the cooler . I vgruz on kolіna in namul .
Tsogo sea іsche lost one kovtok .
I do not know for chogo I utnuv Tse ,
that tіlo ashore and pam'yat Hove pіsok .
Vgomonitsya storm . At the bottom of the vessel htos prichepit the patch .
I do not zhalіyu scho zalishiv tvіy dock !
I, navіt , yakbi E could cob cobs s mustache ,
I would not broach ...
__________________________________________
[justforyoursoul | © Pіdfіgurka ...]
