Там за лісом, за лугом
Ходить жовнір за плугом.
Оре нивку не свою,
Добре, що в своїм краю.
Оре нивку та й тужить:
– Хто ж родині там служить,
Хто ж їм зоре та пожне,
Як не стане і мене?
Сонце гріє так мило,
Світ весь злотом залило,
Лиш в полі гармати б’ють,
Людям жити не дають.
Тут із гармат стріляли,
Тут ще й наші вмирали.
За те поле, за село
Тут немало їх лягло.
А вояцькі могили
Будуть траву родити.
Жнець тут сяде і епічне,
Бідні душі пом’яне.
There for lіsom for meadow
Zhovnіr walk behind a plow .
Ore Nyvky not his ,
Dobre , scho in svoїm edge.
Ore Nyvky that th grieve :
- Hto rodinі there to serve ,
Hto їm dawn that we shall reap,
Yak has not pitched i mene ?
Sonce grіє so cute
Svit all Złoty flooded ,
Lish in polі Garmata Beating ,
People do not give zhiti .
Here іz Garmat strіlyali ,
Here shte th nashі vmirali .
Over the field of the village
There are many їh lyagla .
A voyatskі mogili
Roditi will be grass .
Reapers here Säde i epіchne ,
Bіdnі dushі pom'yane .
