У скляних саркофагах впокоєні квіти,
Плаче осінь у світло свічок.
Я тебе заховаю від зимового вітру, у серце своє
І закрию замок.
У скляних саркофагах заховане сонце,
Плачуть скрипка і небо удвох.
Я тебе заховаю від ока лихого, у серце своє
І закрию замок.
У скляних саркофагах вмирає минуле,
Вже в минулому кожен твій крок.
Хоч тебе я сховав від чужої дороги, у серце своє
І закрив на замок.
У скляних саркофагах заховане літо,
Не сумую, хоч ти і пішла.
Я тебе заховав від цілого світу у серце своє,
Ти ж себе не знайшла.
В стеклянных саркофагах впокоени цветы ,
Плачет осень в свет свечей.
Я тебя спрячу от зимнего ветра , в сердце свое
И закрою замок.
В стеклянных саркофагах спрятанное солнце ,
Плачут скрипка и небо вдвоем .
Я тебя спрячу от глаза дурного , в сердце свое
И закрою замок.
В стеклянных саркофагах умирает прошлое ,
Уже в прошлом каждый твой шаг.
Хотя тебя спрятал от чужой дороги , в сердце свое
И закрыл на замок.
В стеклянных саркофагах спрятанное лето ,
Не скучаю , хоть ты и ушла.
Я тебя спрятал от всего мира в сердце,
Ты себя не нашла.
