Де степи широкі, де трави високі,
Де несе шалений вітер
Перекотиполе в далину,
Їдуть, їдуть наші хлопці,
Славні наші хлопці-запорожці
За царя чужого на чужу війну.
Тільки вітер знає, де козак співає
Про свою дівчину вірну,
Про далеку рідну сторону,
І про батька, і про матір,
Про садок вишневий коло хати,
Про царя чужого, про чужу війну.
Їдуть хлопці шляхом, лине думка птахом,
Колись батько теж поїхав,
А додому вже не повернув.
Їдуть, їдуть загибати,
Їдуть буйні голови складати,
За царя чужого на чужу війну.
Виростай же, сину, підеш на чужину,
Прилітай же чорний ворон,
Принеси недобру новину,
Не одна заплаче мати,
Доки будуть діти воювати,
За царя чужого у чужу війну.
Where the steppes are wide, where the grass is tall,
Where the raging wind blows
Perekotipole in the valley,
Go, go our guys,
Our Cossack guys are glorious
For the king of a stranger to another's war.
Only the wind knows where the Cossack sings
About his faithful girlfriend,
About a distant homeland,
And about the father, and about the mother,
About the cherry orchard near the house,
About the king of another, about another's war.
The boys go by, the thought of a bird pours,
Once my father also went,
And he did not return home.
They go, they go to perish,
Go violent heads to make up,
For the king of a stranger to another's war.
Grow up, son, you will go abroad,
Fly the same black crow,
Bring the bad news,
Not one mother cries,
As long as the children are at war,
For the king of a stranger in another's war.
