Буде нам з тобою що згадати
Після довгих збавлених ночей.
Вивчив я далекий звук гарматний
І тривожний блиск твоїх очей.
Твої очі – квіти темно-сині
На узбіччі радісних доріг.
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових?
Будуть стрільна розриватись глухо
І дрижати в вибухах земля.
Вийдеш ти в ту сторону – послухай
Де в багряних полум’ях поля.
І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров’ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих, наче ніч, рядах.
І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл, дерев і трав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.
We will have something to remember with you
After long saved nights.
I studied the distant sound of a cannon
And the disturbing gleam of your eyes.
Your eyes are dark blue flowers
On the side of joyful roads.
Will we meet you again
On their combat roads?
The arrows will break deafly
And tremble in the explosions of the earth.
If you go that way, listen
Where in the crimson flames of the field.
And you will hear a terrible battle of will,
And the blood-stained path will be covered.
There will be guys to go sternly
In the gray, like night, rows.
And they will pass the boundless land
Through the ruins of villages, trees and grasses.
And then you'll probably remember
Who combined love and courage.
