Там, під Львівським замком старий дуб стояв.
Там, під Львівським замком старий дуб стояв,
А під тим дубочком партизан лежав.
Він лежить, не дише, він неначе спить.
Він лежить, не дише, він неначе спить.
В золотім кучері вітер шелестить.
Над ним стара мати стомлена стоїть
Над ним стара мати стомлена стоїть
І до свого сина тихо говорить:
"Сину ж ти мій, сину, дитино моя,
Сину ж ти мій, сину, дитино моя,
Були б тя не вбили, якби не війна.
Було вас у батька п’ятеро синів,
Було вас у батька п’ятеро синів;
Ти був наймолодший, сину наш, Андрій.
Як ти був маленький, батько воював,
Як ти був маленький, батько воював –
Він за Україну голову поклав!"
Hе плач, стара мати – син героєм став!
Hе плач, стара мати – син героєм став!
Він за Україну голову поклав.
There, under old oak Lviv castle stood.
There, under old oak Lviv castle stood,
And under the dubochkom guerrillas laid.
It is not breathes, he seemed asleep.
It is not breathes, he seemed asleep.
In the golden curls wind rustling.
Above it is a tired old mother
Above it is a tired old mother
And his son said softly:
& Quot; Son are you, my son, my child,
Son are you, my son, my child,
Would cha killed if not for the war.
You were the father of five sons,
You were the father of five children;
You were the youngest son our Andrew.
As you were little, my father fought
As you were little, my father fought -
He put his head for Ukraine! & Quot;
Do not cry, old mother - son became a hero!
Do not cry, old mother - son became a hero!
He put his head on Ukraine.