Птаха із медовими очима
Принесла на своїх крилах зиму
Якби в неї не стріляли люди
Знали б мила що із нами буде
У її очах глибока туга
Бо нема ні ворога ні друга
Тільки люди кидають каміння
Тінь без сонця не буває тінню
Небо мед із молоком
заливає очі мої знов
Ріками вода вода
Забере з собою все вона
Птаха із зеленими очима
Принесла на своїх крилах сина
Її люди радо зустрічали
Ніхто з них не знав що буде
Небо кров із молоком заливає очі мої знов
Ріками вода вода
Забере з собою все вона
Птицы с медовыми глазами
Принесла на своих крыльях зиму
Если бы у нее не стреляли люди
Знали бы мыла что с нами будет
В ее глазах глубокая тоска
Здесь нет ни врага ни вторая
Только люди бросают камни
Тень без солнца не бывает тенью
Небо мед с молоком
заливает глаза мои вновь
Реками вода вода
Заберет с собой все она
Птицы с зелеными глазами
Принесла на своих крыльях сына
Ее люди встречали
Никто из них не знал, что будет
Небо кровь из молоком заливает глаза мои вновь
Реками вода вода
Заберет с собой все она
