Сісти на поїзд і помчатись геть із міста,
Життя спочатку розпочати на чистий лист,
Не помилитись там, де помилились інші,
Підняти голову й не опускати вниз.
І чую місто сіре: усе не те.
Вони живуть, моляться богу, згадують минуле
Надіючись на те, що все прийде
Життя пройде, і ви залишитесь де були.
Можливо, можливо,
Самі б змогли створити диво,
Та я чомусь не вірю в чудеса
Минуле, майбутнє,
Слів не було- сліз не буде,
Й не сумуй за тим, чого нема.
Коли співатиму свою останню пісню,
В якій розкажу все. Чомусь я буду один.
Коли я повернуся, буде надто пізно,
Коли я повертався все прекрасно розумів.
Можливо, можливо,
Самі б змогли створити диво,
Та я чомусь не вірю в чудеса
Минуле, майбутнє,
Слів не було- сліз не буде,
Й не сумуй за тим, чого нема.
Take the train and pomchatys out of the city,
Life initially start on a clean sheet,
Do not be deceived where other mistake,
Raise your head and not lower down.
I hear the gray city: all wrong.
They live, pray God, recall past
Hoping that everything will come
Life will pass, and you will remain where they were.
May be may be,
Most have been able to create a miracle,
And for some reason I do not believe in miracles
The past, the future,
Bulo- words no tears will not,
And do not worry about what he is not.
When sing his last song,
What will tell all. Somehow I alone.
When I return, it will be too late,
When I returned all well understood.
May be may be,
Most have been able to create a miracle,
And for some reason I do not believe in miracles
The past, the future,
Bulo- words no tears will not,
And do not worry about what he is not.
