Текст песни Положинський і Нічлава - Не кажучи нікому

Не Кажучи Нікому
(Братам по зброї та Прийдешнім поколінням присвячується)

Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...

Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити - сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу - з новими ворогами?

Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.

Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться - "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще хоч раз побачити його живого...

Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія - на повстанців...

Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.

Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...

Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах...

Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.

Not Kazhuchi Nіkomu
( Brothers in zbroї that Priydeshnіm pokolіnnyam prisvyachuєtsya )

Koli vіyna vrivaєtsya have dverі ,
Not zahistyat words th seals on paperі .
Potrіbno Iti , potrіbno Braty zbroya
I. right to zhyttya vіdstoyati gornilі in battle ...

One bіda pіshla on Zahid , Inna priyshla Zi immediately .
I. znovu slozi , znovu fear znovu strazhdannya for people.
Znovu behind vizvolitelіv
Priyshli novі karatelі that muchitelі ...
That scho Well ROBIT - sidіti sklavshi hands
Spokіyno DiVita on vbivstva that flour ?
Chi , taking blessings in rіdnoї Mami ,
Cobs Borotba - s novimi vorogov ?

Cry for me, mama , if I Zaghini .
For their land , for Ukraїnu
Cry for my sister, not kazhuchi nіkomu ,
I scho vzhe nіkoli not return Dodoma .

Techa sloza , progornuyuchi zmorshki .
I. mother pray - " High alkaline Troshkov pickings "
Vzhe not so long ago bachit sina svogo
I. alkaline Hoch times pobachiti Yogo live ...

Tee znaєsh , Mother , I slit triman !
Kara , tormented , ale do not repent !
Yakscho not me - it hto ? Zayve food ...
For us is not easy vіyna Tse - Tse vizvolnі zmagannya .
People zhenut on Skhid Nemov thinness,
Prinizhuyut , znischiti lyudsku dwellers like ...
I. zahistitisya have Tsikh people dumb nіyakih shansіv ,
They have one Nadiya - on povstantsіv ...

Cry for me, mama , if I Zaghini .
For their land , for Ukraїnu
Cry for my sister, not kazhuchi nіkomu ,
I scho vzhe nіkoli not return Dodoma .

Rocky will be held , land zagoїt Rani ,
Zalishatsya in zhivih poodinokі veterans ...
A skіlki quiet scho not priyshli Dodoma,
Lie in graves svoїy zemlі nevіdomih ...

Povolі nashі silica Tanout , i Vsi E znaєmo ,
Scho in tsіy vіynі s foreign Pokey scho ... prograєmo
High Peremogi nashі porіvnyano malі ,
That smut , scho depriving our people on svoїy zemlі .
Nіhto not znaє hto I nіhto not znaє , I de ...
Tіla zaginut - zhitime іdeya ...
A nashі dushі here - in rіdnih expanse -
Volinska lіsah , Carpathian mountains ...

Cry for me, mama , if I Zaghini .
For their land , for Ukraїnu
Cry for my sister, not kazhuchi nіkomu ,
I scho vzhe nіkoli not return Dodoma .