Досі степ гуде луною
Грізний брязкіт сталі.
А над степом клич "за Волю!"
В бій веде повсталих.
Не за славу - за свободу,
Не на смерть, а в Ирій
Йшли сини свого народу –
Молоді та щирі.
Всі за батьком отаманом –
На багнет "червоних"!
Вкриє поле кров тиранів
Залунають дзвони.
Але ворог йшов стіною.
Звір той не втомився
Степ багрянів під ходою
У крові втопився.
За спиною рідна хата –
Ворогу не взяти.
Та у серці Україну
Не закриють ґрати.
Громом вдарив долі постріл:
"Брати, прощавайте
як до волі доживете
від мене вітайте".
Спи спокійно, отамане,
Спи і не турбуйся
Вже і куля не дістане,
Коні не спіткнуться.
Спи спокійно, батьку рідний,
Ми не підведемо,
Пройдемося по Вкраїні
Ворога доб'ємо.
До сих пор степь гудит эхом
Грозный звон стали.
А над степью клич "за Свободу!"
В бой ведет восставших.
Не за славу - за свободу,
Не к смерти, а в Ирий
Шли сыновья своего народа -
Молодые и искренние.
Все за отцом атаманом -
На штык "красных"!
Укроет поле кровь тиранов
Зазвучат колокола.
Но враг шел стеной.
Зверь тот не устал
Степь багровых под походкой
В крови утонул.
За спиной родной дом -
Врагу не взять.
И в сердце Украины
Не закроют решетку.
Громом ударил судьбы выстрел:
"Братья, прощайте
как к свободе доживете
от меня приветствуйте ".
Спи спокойно, атаман,
Спи и не беспокойся
Уже и пуля не достанет,
Кони не колеблются.
Спи спокойно, отец родной,
Мы не подведем,
Пройдемся по Вкраини
Врага добьем.
