Ні, я не вірю в твої слова, в них одна зима,
А я, я так хочу твого тепла, а його нема,
А так треба, я без тебе щастя б не пізнав.
Приспів:
Моє серце не камінь, моє серце не лід,
Моє серце так само, як твоє, болить.
Через долю-неволю, реальність життя,
Ми з тобою ніяк не з'єднаєм серця.
Ти розбиваєш мої думки на шматочки, на куски,
Закликаєш той дивний час, де немає нас,
А так треба, я без тебе щастя б не пізнав.
Приспів.
Не з'єднаєм серця! Не з'єднаєм серця!
Моє серце не камінь, не камінь, не камінь!
Приспів.
Моє серце не камінь, моє серце не лід,
Моє серце так само, як твоє, болить.
Через долю-неволю, реальне життя,
Ми з тобою ніяк, ніяк, ніяк не з'єднаєм серця!
Нет, я не верю в твои слова, у них одна зима,
И я, я так хочу твою тепло, а это не так,
И поэтому это необходимо, я бы не знал счастья без тебя.
Припев:
Мое сердце не камень, мое сердце не ледяное,
Мое сердце, как твое, больно.
Из-за судьбы неэволюции, реальности жизни,
Мы не связываем сердце с вами.
Ты разбиваешь мои мысли на куски, кусочки,
Вы называете странное время, когда нас там нет,
И поэтому это необходимо, я бы не знал счастья без тебя.
Хор.
Мы не связываем сердце! Мы не связываем сердце!
Мое сердце не камень, не камень, не камень!
Хор.
Мое сердце не камень, мое сердце не ледяное,
Мое сердце, как твое, больно.
Из-за судьбы неэволюции, реальной жизни,
Мы никоим образом не соединяем наши сердца!
