Я поринаю глибоко
У рідину каламутну,
Біле, біле молоко...
Я далеко, вже далеко...
Коли лила, коли лила
Так багато ти розлила
Тих зірок. Тепер хтозна:
Котра зла, а котра наша?
Молоко мило нас мало,
Поринаймо глибоко,
Коло нас вічний час,
Мамо, мамо...
Так, там я ріс та стати мав
Зіркой, або астронавтом.
Що в руках її тримав,
Щоб тобі подарувати.
Але не я, але не я
Зірку з неба рвав за ім'я.
Впала та, що не моя,
Мабуть, та наступна наша?
I dive deep
Into the muddy liquid,
White, white milk ...
I'm far, far away ...
Car lila, car lila
You poured so much
Those stars. Now who knows:
Which is evil and which is ours?
Milk sweet little us,
Let's dive deep,
Circle of us is eternal time,
Mom, mom ...
Yes, I grew up there and became a mother
A star or an astronaut.
With her in her hands,
To give you.
But not me, but not me
A star from the sky tore for a name.
It fell that not mine,
Apparently, our next one?