а я не вірила, що можна так любити..
весь час надіятися... тобою жити
не зрозумів тих ніжних поглядів і слів
душа вмирає так як ти хотів
останнійй раз торкнемося руками
давай забудем все
ти мене пробач, за сльози відчаю і болю
ти мене пробач, за поламану і гірку долю
ти мене пробач, за всі відверті мої зізнання
ти мене пробач, та я не вірю більше в кохання
усе прийде, усе прийде усе минає
уже не кличу я, але чомусь тобою марю
можливо не разом судилося нам бути
та чому біль розлуки, не можу я забути
не вистачає слів тих довгих ночей
не вистачає твоїх очей
and I didn't believe you could love so much.
all the time to hope ... to live for you
did not understand those gentle looks and words
the soul dies as you will
last time we touch hands
let's forget everything
you forgive me for tears of despair and pain
you forgive me for your broken and bitter fate
you forgive me for all my confessions
you forgive me, but I no longer believe in love
everything will come, everything will come, everything will pass
I'm not calling anymore, but for some reason I dream
we may not have been destined to be together
and why the pain of separation, I can not forget
the words of those long nights are not enough
not enough of your eyes
