Я так чекав тебе, чекав, що сни здійснилися...
Мені вуста, твої вуста ночами снилися.
Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями,
Назвавши їх на самоті своїми долями...
Сама любов для нас обох той час зазначила,
Ти на долонях рук своїх мене побачила,
Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну,
Як два струмка в одну ріку дощами сховану
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я нiкого, нiколи ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.
Я завжди сердцем відчував що ми зустрінемось,
І вже нікуди від надій та мрій не дінемось.
Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності,
Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!...
I was waiting for you, waiting for the dreams to come true ...
My lips, your lips dreamed at night.
That we may meet in life under these stars,
Calling them alone their destinies ...
Love itself for both of us at the time noted
You saw me on the palms of your hands,
Two lines converged into one star road,
Like two streams in one river hidden by rains
I will never give you to anyone!
I want to see, hear, love every day.
I have never loved anyone like that,
I've been waiting for you for so long, for so long.
I always felt in my heart that we would meet,
And we will not go anywhere from hopes and dreams.
We have little universe with you, little eternity,
For our pure feelings, for their charm!
I will never give you to anyone! ...
