В час безликих сліпих генерацій,
В еру слів, безглуздих сенсацій,
У епоху глухих прострацій
Ми давно втрачаєм глузд.
Крізь втрачені мрії відчуваю я
Безодню стихії. Це – енергія.
Скоряюся спразі, дика і німа,
Кохання екстазу, іншого нема.
Приспів:
Дика, як птах.
Небо в руках.
Все, що маю я,
Це – енергія.
Все, що маю я,
Все, що маю я.
Зламаний шлях,
Втрачений страх.
Все, що маю я,
Це – енергія.
Все, що маю я,
Все, що маю я.
В лабіринтах пустих несправжніх
Від себе нам не втекти.
Через прірву давніх ілюзій і снів
Ми йдемо, щоб не дійти.
Одвічне й останнє зрозуміла я,
Що сила кохання, це – енергія.
Знов впасти і встати та втримати дарма.
Нам доля літати, іншої нема.
Приспів
Одвічне й останнє зрозуміла я,
Що сила кохання, це – енергія.
Знов впасти і встати та втримати дарма.
Нам доля літати, іншої нема.
Приспів
Во время безликих слепых поколений,
В эру слов, бессмысленных сенсаций,
В эпоху глухих простраций
Мы давно сходит с ума.
Сквозь утраченные мечты чувствую я
Бездну стихии. Это - энергия.
Покоряюсь жажде, дикая и немая,
Любовь экстаза, и нет.
припев:
Дикая, как птица.
Небо в руках.
Все, что у меня,
Это - энергия.
Все, что у меня,
Все, что у меня.
Сломанный путь,
Потерянный страх.
Все, что у меня,
Это - энергия.
Все, что у меня,
Все, что у меня.
В лабиринтах пустых ложных
От себя нам не уйти.
Через пропасть давних иллюзий и снов
Мы идем, чтобы не дойти.
Извечный и последнее поняла я,
Что сила любви, это - энергия.
Опять упасть и встать и удержать зря.
Нам судьба летать, другой нету.
припев
Извечный и последнее поняла я,
Что сила любви, это - энергия.
Опять упасть и встать и удержать зря.
Нам судьба летать, другой нету.
припев
