Вийшла молода на городчика,
Тай до зіллєчка свого,
Тай рве бервінок собі на вінок, |
Та й жалібненько й плаче | (2)
А за нев - за нев її ненечко:
"Чо ж ти, донечко, й плачеш?
Ой, чи жаль тобі подвір'я сего, |
Чи мене - старенького?" | (2)
"Ой, не жаль мені подвір'я сего,
Ані Вас - старенького,
Лишень жаль мені за русу косу, |
За дівоцькую ношу. | (2)
Дівки гуляють, дівки гуляють,
Лиш мене не приймають
Ні до дівочок, ні до жіночок, |
Лиш під злотний віночок." | (2)
Повернулся молодым на Гарде,
Тай на злищку его,
Тайский RW Berwinok до венка, |
Да и еда и плач | (2)
И для не - за не его запрет:
"Суба, дочь и плачет?
О, или сожалеть о внутреннем дворе Сенго, |
Я был стар? "| (2)
«О, не жалею со мной двор Сенго,
Ни ты не старше,
Раковины сожалеют о мосе оплетки, |
Для дивотского, носить. |. (2)
Девушки гуляют девушки,
Как я не бери
Нет девичью, ни женщинам, |
После ревностной венчики ». | (2)
