Вже промайнули літа, мов уроки,
Пішли в минуле навздогін весні.
Осіннє листя рушником широким
Стежки хрещаті вислало мені.
Життя кохання принесло щасливе,
А доля друга вірного дала -
Я відчуваю справді незрадливе
Тепло його подружнього крила!
Приспів:
По осінній порі хризантема цвіте,
Дивом осені квітка остання.
Пелюстками горить почуття золоте, |
Пломеніє наше кохання! | (2)
Коли мине моя пора осіння
І прийде в гості віхола-зима,
В душі не згасне трепетне горіння,
В моїм житті йому кінця нема.
Ми п'єм любов з чарівної криниці,
В якій щодня зірки до нас пливуть.
Ми - два крила казкової Жар-птиці,
Яку любов'ю на землі зовуть!
Приспів. (2)
Уже пропустил лето, уроки,
Пошел в прошлое весной.
Осенние листья с полотенцем широким
Тропы крещения отправили мне.
Жизнь любовь принесла счастлива,
И судьба второго лояльного дала -
Я чувствую себя действительно неудобно
Тепло его женатого крыла!
Припев:
Осенью хризантема цветут,
Чудучно осенний цветок в последний раз.
Лепестки сжигают золотое ощущение, |
Плейс наша любовь! |. (2)
Когда мое время мое
И придет к гостям Викола-Зима,
В душе не дрожит жжение,
В моей жизни это не к нему.
Мы пьем любовь с волшебным хорошо,
В котором ежедневные звезды плавают.
Мы два крылья сказочной горящей птицы,
Какую любовь на Земле председатель!
Хор. (2)
