Цвіте, цвіте черемшина,
Ягідок немає,
А хто в приймах не буває,
Той горя не знає.
А я приймак, а я приймак,
А я горе знаю.
Кулаченьки під боченьки
Тай спати лягаю.
Ой поїхав приймаченько
У поле орати,
Та й дала йому теща
Хліба й солі дати.
Оре, оре приймаченько,
На шлях поглядає.
Усім жінки несуть їсти,
А йому немає.
Іде, іде приймаченько,
У дудочку свище.
Ховай, тещо, хліб та сало,
Їде приймачище.
Не успів же приймаченько,
На лавочку сісти,
Наказала йому теща –
Неси курям їсти.
Бодай кури поздихали
І хата згоріла.
Ой, як теє приймацькеє
Життя надоїло.
Цветет, цветет черемуха,
Ягодок нет,
А кто в приймах не бывает,
Тот горя не знает.
А я приемыш, а я приемыш,
А я горе знаю.
Кулаченькы под боченькы
Тай спать ложусь.
Ой поехал приймаченько
В поле пахать,
И дала ему теща
Хлеба и соли даты.
Пашет, пашет приймаченько,
На путь посматривает.
Всем женщины несут есть,
А ему нет.
Идет, идет приймаченько,
В дудочку свистит.
Прячь, то что, хлеб и сало,
Едет приймачище.
НЕ успел же приймаченько,
На лавочку сесть,
Приказала ему теща -
Неси курам есть.
Хотя куры сдохли
И дом сгорел.
Ой, как тее приймацькее
Жизнь надоело.
