Мене тут мама сповила
І над колискою співала.
У тій хатині, край села,
Мене вона благословляла -
Спинайся на своє крило,
Злітай до зір високих в небо,
А я, разом з усім селом,
Молитимусь за тебе.
Я набирала висоту,
Здавалось, не тримали крила,
Та істину святу й просту
Я в слові маминім відкрила.
Хоч матінки уже нема,
Від горя й болю в серці тісно,
Я не одна, я не сама,
Від мами в мене - пісня.
Візми у дорогу наказ-оберіг -
Вертайся додому на отчий поріг,
Куди б тебе доля у світ не вела,
Вертайся додому, вертайся додому,
Вертайсь до села.
Я на своїй землі живу
І кожній квіточці радію.
Все пережите наяву,
На краще теплиться надія.
Як розгинається трава,
Встаю опісля бурі, зливи,
Бо пам'ятаю ті слова -
Співаночки-молитви.
Візми у дорогу наказ-оберіг -
Вертайся додому на отчий поріг,
Куди б тебе доля у світ не вела,
Вертайся додому, вертайся додому,
Вертайсь до села.
My mother swaddled me here
And she sang over the cradle.
In that hut, the edge of the village,
She blessed me -
Get back on your wing,
Take off to high stars into the sky,
And I, along with the whole village,
I will pray for you.
I was gaining height,
It didn't seem to keep wings,
But the truth is holy and simple
I opened my mother's word.
Although the mother is gone,
Heartache and heartache are tight,
I'm not alone, I'm not alone,
I have a song from my mother.
Take the Order of the Guard -
Come home to your father's doorstep,
Wherever fate takes you into the world,
Come home, come home,
Go back to the village.
I live on my land
And to every flower I rejoice.
You are all experiencing reality,
Hope is better for the better.
As the grass spreads,
I get up after storms, showers,
Because I remember those words -
Prayer singers.
Take the Order of the Guard -
Come home to your father's doorstep,
Wherever fate takes you into the world,
Come home, come home,
Go back to the village.
