музика Анатолія Пашкевича
слова Дмитра Луценка
В саду зрубали яблуню стару,
У вогнищі гілля її палає,
Вона служила віддано добру,
Ряснилася бувало урожаєм.
В саду зрубали яблуню стару,
У вогнищі гілля її палає.
В саду зрубали яблуню стару,
У вогнищі гілля її палає.
Пала в багатті яблуня стара,
О, як мені до болю її шкода.
Приходить все до нас і все мина -
І все ж безсмертні й життя й природа.
Пала в багатті яблуня стара,
О, як мені до болю її шкода.
Пала в багатті яблуня стара,
О, як мені до болю її шкода.
Коли весною в крапельках роси
Я бачу сад в рожево-білих шалях,
Збагнула я гармонію краси
В осінніх заворожених печалях.
Коли весною в крапельках роси
Я бачу сад в рожево-білих шалях.
Коли весною в крапельках роси
Я бачу сад в рожево-білих шалях.
Пала в багатті яблуня стара,
О, як мені до болю її шкода.
Пала в багатті яблуня стара,
О, як мені до болю її шкода.
музыка Анатолия Пашкевича
слова Дмитрия Луценко
В саду срубили яблоню старую,
В очаге ветви ее пылает,
Она служила отдано добру,
Ряснилася бывало урожаем.
В саду срубили яблоню старую,
В очаге ветви ее пылает.
В саду срубили яблоню старую,
В очаге ветви ее пылает.
Пала в костре яблоня старая,
О, как мне до боли ее жалко.
Приходит все к нам и все мина -
И все же бессмертные и жизнь и природа.
Пала в костре яблоня старая,
О, как мне до боли ее жалко.
Пала в костре яблоня старая,
О, как мне до боли ее жалко.
Когда весной в капельках росы
Я вижу сад в розово-белых шалях,
Поняла я гармонию красоты
В осенних завороженных печалях.
Когда весной в капельках росы
Я вижу сад в розово-белых шалях.
Когда весной в капельках росы
Я вижу сад в розово-белых шалях.
Пала в костре яблоня старая,
О, как мне до боли ее жалко.
Пала в костре яблоня старая,
О, как мне до боли ее жалко.
