5 колосків
Музика і слова А. Глов’як
Епілог (3 частина) слова Д. Зелінський
Частина 1. П’ять колосків
Хмурий день до нас прийшов
Тиран біду в наш дім приніс
Солдат забрав все, що знайшов
Закон, що звуть п’ять колосків
Все забрали з хати
Ніч приносить жахи (ці жахи)
О, голод тут
Трупи несуть
В яму кладуть
Безліч днів
Й холодних вітрів
І білих снігів
Сховають цей жах від тебе
Людей все менше є в живих
Батьки дітей ховають знов
Для більшості вже вітер стих
Червона зірка сіє кров
Вже не зможеш спати
Бачиш в сні ці жахи (о жахи)
О, голод тут
Трупи несуть
В яму кладуть
Безліч днів
Й холодних вітрів
І білих снігів
Сховають цей жах від тебе
Частина 2. Канібалізм
Мам, я їсти хочу…
О боже мій
Прости мені гріх
За вбивство своїх
Прийшлось їсти нам дітей
Плач і крик в наших снах
Навіки в серцях
Не буде вже тих ночей
Частина 3. Смерть
Усі ми живемо, радієм, сміємся
Усі ми про це добре знаєм
Що рано чи пізно життя обірветься
І всі ми колись повмираєм
Бо люди мов квіти ростуть, виростають
Пелюстки до сонця вони простягають
Як молодість квітнуть, старіючи – в’януть
Коли сухими стають - помирають
І раптом холодної хмурої днини
Сумна нота від дзвону заграє
І звістка сумна, що нема вже людини
Цим дзвоном тобі сповіщає
Чому так приходиш ти завжди раптово,
Хоча би за мить попередь
Прийдеш, забереш на той світ і готово
Це право твоє, бо ти - смерть
5 шипов
Музыка и слова А. Гловьяк
Эпилог (3 часть) Слово Д. Зелинский
Часть 1. Пять шипов
К нам пришел мрачный день
Тиран Биду в наш дом принес
Солдат взял все, что он нашел
Закон, который называется пятью шипами
Все было взято из дома
Ночь приносит ужасы (эти ужасы)
О, голод здесь
Трупы несут
Поставить в яму
Много дней
И холодные ветры
И белый снег
Скрыть этот ужас от тебя
Люди все менее и менее живы
Родители детей снова прячутся
Для большинства уже ветровой стих
Красная звезда сеет кровь
Вы еще не сможете спать
Смотрите эти ужасы во сне (об ужасах)
О, голод здесь
Трупы несут
Поставить в яму
Много дней
И холодные ветры
И белый снег
Скрыть этот ужас от тебя
Часть 2. Каннибализм
Мама, я хочу поесть ...
О Боже мой
Простите мне грех
За его убийство
Пришлось съесть нас, детей
Плач и плач во сне
Навсегда в сердцах
Больше не будет этих ночей
Часть 3. Смерть
Мы все живем, радуемся, смеются
Мы все хорошо об этом знаем
Что рано или поздно жизнь сломается
И мы все когда -либо делаем
Для людей с цветами растут, растут
Лепестки к солнцу они растягиваются
Как молодежь цветут, старение - исчезает
Когда сухо становится - умри
И внезапно холодный мрачный день
Печальная нота из колокола будет играть
И новость грустна, что больше не человек
По этому колоколу объявляет
Почему ты всегда внезапно приходишь,
По крайней мере, в моменте предупреждение
Вы приедете, вы возьмете мир и закончите
Это ваше право, потому что вы смерть
