Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною,
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Став ніби чарівний, промінням всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункій та високій осочині
Листя пестливо тремтить.
Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса
Зірки он миготять попід тополями -
Так одбиває роса.
Ти не лякайся, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар,
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Nich yak mіsyachna , Zorian , clear,
It can be seen Hoch Golko zbiray ;
Viydi , Cohanim , Pracuj zmorena ,
Hoch on hvilinochku in hay !
Ukupochtsі sit here pid Kalina ,
I over pans I pan !
Look , my ribonko - srіbnoyu Hvilya
Spreads in polі fog.
Becoming nіbi charіvny , promіnnyam vsipany ,
Zagadavsya Chi , chi sleep?
Gene on strunkіy that visokіy osochinі
Leaves pestlivo tremtit .
Sky gliboke zasіyane dawns ,
Scho is for bozha beauty
Zіrki he migotyat popіd poplars -
So odbivaє dew.
Ty not lyakaysya scho svoї nіzhenki
Vmochish in cold dew ,
I f you , vіrnaya , right up hatinonki
Himself in the hands of odnesu .
Ty not lyakaysya scho zmerznesh , lebedonko ,
Heat - vіtru ni , ni hmar ,
I'll prigornu to svogo serdenka ,
A vono stick, yak fever.
