ФОРСУВАННЯ ДНІПРА
Крізь запітніле вікно поля здаються засніженими,
темряву фари дірявлять, мов ніж, і ми
в нічній маршрутці із мріями ніжними
засинаємо вперто.
Схоже, усіх навколо людей за руку війна вела,
кращих спіймала й подалі відправила.
Я з тих синів, що порушують правила
і не хочуть ні працювати, ні вмерти.
Нас об'єднала одна, спільна для всіх історія -
кілька приємних днів, проведених разом на морі.
Я в наступ іду, ти борониш свою територію
і кажеш: давай же ми будемо відверті -
це не місце, а час робить з кожного жертву.
FORCING OF THE DNIPR
Through the misty window the fields seem snowy,
the darkness of the headlights pierces like a knife, and we
in a night minibus with tender dreams
fall asleep stubbornly.
It seems that everyone around the people was at war,
caught the best and sent away.
I am one of those sons who break the rules
and do not want to work or die.
We are united by one story common to all -
some pleasant days spent together at sea.
I'm going on the offensive, you're defending your territory
and you say: let's be honest -
it is not a place, but time makes everyone a victim.