У саду, де колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув...
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну.
Ти поїдеш далеко- далеко,
Так далеко від мого села.
І ніколи мене не згадаєш
Що у тебе дівчина була.
Не журись, і не плач, дівчинонько,
Не журись, і не плач, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір на мене чекай.
Вже пройшов рік тяжкого чекання,
І прийшла довгождана весна.
Знов дівчина прийшла до калини,
А коханого й досі нема.
У саду, де колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув...
Вже не грає плакуча гітара,
Де дівчина стрічала весну.
In the garden, where the branches swaying,
Willow in the breeze fell asleep ...
Somewhere weeping began to play guitar,
There she strichala spring.
You will go long-haul away,
So far from my village.
And I do not ever remember
That girl was with you.
Do not worry, and do not cry, divchynonko,
Do not worry, and do not cry, weep not,
A year later, as tsvistyme viburnum,
In a quiet evening for me wait.
Already a year has passed waiting grave,
Then came the long-awaited spring.
Again she came to the rose,
A loved one is still there.
In the garden, where the branches swaying,
Willow in the breeze fell asleep ...
I do not play guitar weeping,
Where she strichala spring.
